Skip to content

За рік у Білорусі на проводах гинуть 500000 пернатих

Навіть ця жахлива цифра, розрахована білоруськими орнітологами за результатами літніх експедицій 2011 року, під час яких вони пройшли більше 1100 кілометрів уздовж ліній електропередачі, чи отра жает ситуацію в повному масштабі. Адже в більшості випадків трагедії не залишають помітних слідів. Лисиці, єноти, вовки, куниці, собаки та інші любителі легкої здобичі давно вже включили ЛЕП в свої мисливські угіддя і регулярно обнишпорюють землю під проводами. Знайшла лисиця впав з неба сніданок, потягла в затишне місце — і на місці загибелі птахи навіть пір’їнки може не залишитися.

Решили взять в аренду качественный сервер? недорогие сервера хорошее качество по выгодной цене на сайте prohoster.info.

Але як птицю, влаштувавши на дроті, вражає електричний розряд? Вони там сидять деколи цілими зграями, і нічого страшного при цьому в більшості випадків не відбувається. — Щоб птах отримала смертельне ураження, вона повинна замкнути через себе струм, що протікає по двох проводах, — пояснює науковий співробітник лабораторії орнітології Науково-практичного центру НАН Білорусі з біоресурсів Ірина Самусенко . — Орел, яструб, лелека і будь-яка інша великий птах можуть загинути, якщо торкнуться проводів і заземлених частин опори розкритими крилами або навіть якщо отримають удар струмом через струмінь посліду. Птахам середніх розмірів досить всістися на різних проводах навпроти один одного, а шпаки, наприклад, злетівши щільною зграєю, можуть влаштувати коротке замикання і масово загинути, якщо розряд знайде для себе “місток” через кілька зіштовхувалися птахів. Шпаки, до речі, найчастіше і страждають. І відбувається це, як правило, в сиру погоду. Багато птахів гине безпосередньо на опорах ЛЕП, особливо коли місце це насиджене. У такому випадку розряд проходить через шар посліду, який накопичується на ізоляторах. Причиною короткого замикання може стати і гніздо, приміром лелек, які все частіше вирішують свою “квартирну проблему”, використовуючи опори ЛЕП. Причому лелеки, як правило, гніздяться на опорах найбільш поширених розподільних ліній електропередачі напругою до 10 кіловольт (з 240000 кілометрів білоруських ЛЕП 200000 — саме такі), конструкція яких дозволяє надійно, з погляду птахів, кріпити гніздо прямо на проводах. < br />   У Білорусі на стовпах гніздиться вже кожна четверта пара лелек, і, судячи з тенденції, років через 10 — 15 вони можуть повністю туди переселитися з дахів і дерев. Це означає, що птахи піддадуть себе ще більшій небезпеці. Якщо сьогодні втрати лелек від ураження струмом можуть становити, за попередніми підрахунками орнітологів, до 27000 особин на рік, тобто чверть білоруської популяції, то в найближчому майбутньому ця прекрасна птах і зовсім буде поставлена??на грань виживання, оскільки втрати перевищать відтворення. < br />   Білі лелеки для Ірини Едуардівни — особлива тема, предмет наукового інтересу. Якраз тривога за їх долю і спонукала її розпочати дослідження проблеми і пошук засобів, здатних зупинити трагічну тенденцію. Завдяки її ініціативи в рамках державної науково-технічної програми “Природні ресурси і навколишнє середовище” в 2011 році стартував трирічний проект, який передбачає розробку комплексу заходів щодо мінімізації впливу дорожньо-транспортної інфраструктури та мережі повітряних ЛЕП на тварин. Сьогодні енергетики, спочатку не дуже привітно зустріли вторгнення орнітологів в свою “вотчину”, вже більш прихильно ставляться до співпраці, тим більше що програма фінансується з бюджету через Міністерство природних ресурсів і охорони навколишнього середовища, і визнають, що спільна робота може бути корисною для галузі.

— Вивчення ситуації показало, що в області захисту ЛЕП від птахів (у енергетиків саме так, а не навпаки, оскільки подія іноді призводить і до відключення електропостачання) все ж вживаються заходи, але в порівнянні з оточуючими нас країнами Білорусь серйозно відстала, — говорить Ірина Самусенко. — У нас немає законодавчої бази, яка дозволяла б енергетикам, не ризикуючи постраждати через звинувачення в “нецільовому” витрачанні коштів, витрачати гроші на пристрій штучних гніздівель на опорах ЛЕП, розробляти і виробляти ефективні захисні пристосування. Так, на опорах високовольтних мереж встановлюються так звані “йоржі”, “гребінки” і “вертушки” власного виробництва, що заважають птахам сідати на кронштейни опор в найбільш небезпечних місцях, зустрічаються ізолюючі накладки на проводах, але таких пристроїв мало, а ефективність деяких з них недостатньо висока. Причому, що важливо, фахівців галузі більше турбують лінії напругою 110 кіловольт і вище, де наслідки аварій для них більш серйозні, а розподільні мережі, на яких гине основна маса птахів, залишаються без уваги. І, треба помітити, що й самі події з птахи не чреваті для енергетиків ніякими неприємними наслідками, крім суто виробничих. Хоча на ЛЕП, як показали наші дослідження, часто гинуть і представники видів, занесених до Червоної книги.

&Nbsp; У Росії ж власників ліній електропередачі (вони там приватні) вже штрафують на дуже великі суми у разі аварії, якщо її причиною стали птахи і при цьому не була забезпечений надійний захист від них. У деяких областях і республіках Росії прийняті масштабні програми захисту птахів від ураження електричним струмом на лініях електропередачі, під які виділяються кошти, тому підприємств, які бажають випускати і монтувати захисні пристрої, достатньо. Те ж саме відбувається і в Польщі.

&Nbsp; У Західній Україні, де гніздиться багато лелек, теж порахували, що витрати на спорудження спеціальних платформ на опорах ЛЕП, де птахи можуть спокійно і безпечно побудувати гніздо, виявляються все ж менше, ніж витрати на ліквідацію аварій. Тому в Львівській, Волинській та інших областях організували масове виробництво таких конструкцій, що відразу ж сприятливо позначилося на статистиці аварійних відключень.

&Nbsp; У нас вона, до слова, оптимізму не викликає. За даними “Біленерго”, якщо з 2001-го по 2005 рік з вини птахів відбулося 818 відключень, то за 2006 — 2010-і — вже 1511. І це при тому, що для розподільних ліній подібну інформацію вдалося зібрати тільки по Брестській, Гродненській і Мінської областям, та й то не по всіх районах. Як би там не було, збиток від самих аварій все ж непорівнянний з збитком, що наноситься природі. І це думка не лише білоруських орнітологів. Проблемі загибелі птахів на ЛЕП (за даними Програми ООН з навколишнього середовища, тільки в Афро-Євразійському регіоні на проводах їх гинуть щорічно десятки мільйонів) в світі приділяється все більше уваги. Розробляються відповідні керівництва для енергетиків, реалізуються міжнародні проекти, брати участь в яких можуть всі країни, варто лише проявити ініціативу, на міжнародних конференціях виробляються пропозиції щодо вдосконалення нормативної бази.

&Nbsp; Останнє теж важливо для нас. Адже бригади електромонтерів, які приїхали на місце аварії, влаштованої гніздяться лелеками, сьогодні з чистою совістю скидають на землю “сторонній предмет”. Часто з пташенятами. І за законом вони, на жаль, мають рацію.

Published inОбщество